Як замовник обирає виконавця.

Віддалена робота має ряд нюансів. Наприклад, хто з фрілансерів не запитував себе, чому замовники вибирають одних розробників, і не вибирають інших?

Може бути замовник дивиться на резюме спеціаліста? Або може бути на портфоліо? Або на посилання на виконані роботи? Щоб відповісти на це питання потрібно поставити себе на місце замовника, який хоче щоб його проект був успішно виконаний і приніс йому прибуток. Нескладно представити на що він буде звертати увагу при виборі виконавця.

Відповідь проста – нормальний замовник перегляне всі набори матеріалів, які тільки зможе отримати про виконавця (хоча можливо і не всі з них розгляне повністю від початку до кінця), перш ніж довірити цьому виконавцю віддалену роботу.

Інколи може здаватися що ймовірність отримання проекту залежить тільки від ціни розробки, або те, що замовники вибирають саме тих, хто відгукується на їх оголошення в числі перших, або ж що все залежить від випадковості. Швидше за все так воно і є. Дійсно, буває що замовник ні на що не дивиться, але ми такі випадки в рамках статті не розглядаємо.

Нас цікавлять тільки нормальні адекватні замовники, які можуть дати гідні проекти для віддаленої розробки, або ще краще – серії проектів. І в цій статті ми розглянемо, який пакет матеріалів бажано мати у своєму розпорядженні фрілансера щоб завоювати увагу і довіру таких замовників.

Пакет матеріалів фрілансера.
1. Резюме.

Віддалена робота має свою специфіку. Вот давайте замислимось, що замовник запитує у фахівця перш за все? Звичайно ж резюме! Саме резюме знайомить замовника з конкретним виконавцем.

Часто тільки в резюме можна побачити компактний список технологій, якими володіє виконавець, побачити де він працював або працює, дізнатися про освіту, довідатися, які види робіт виконавець виконував, які робив проекти.

В основному на підставі резюме замовник визначає професіоналізм і досвід роботи, і також дуже часто – рівень оплати яку варто платити виконавцю. Тому перше що необхідно зробити фрілансеру, це подбати про якісне резюме, що виставить його в найбільш вигідному ракурсі перед замовником.

Існує безліч керівництв щодо створення професійних резюме, в даній статті на цьому зупинятися не будемо. Єдине спостереження, професіонала в сфері IT має сенс підготовувати резюме саме англійською мовою. Це не тільки більш ефектно й солідно виглядає, але й часто допомагає замовнику переспрямовувати його без змін далі своїм колегам, партнерам або більш вищим замовникам, які говорять тільки англійською.

Тим хто ніколи не складав свого резюме можна подивитися на резюме автора цієї статті: http://uacommunity.com/resumes/tvv/. Звичайно воно далеко не ідеально і не може бути прикладом для наслідування. Але можна помітити, що це резюме в загальному відповідає загальноприйнятим рекомендаціям, структура чітко простежується й дозволяє замовнику відразу ледь не з першого погляду скласти враження про фахівця.

Звичайно, фрілансеру в своєму резюме важливо вказувати лише правдиву інформацію, і виносити вперед ті пункти і технології, на які бажано звернути увагу потенційного замовника.

Деякі роблять декілька варіантів свого резюме, в яких показують себе з різних сторін, наприклад, в одному як програміста, а в іншому як дизайнера. Тобто резюме ідентичні, але в різних версіях акценти зроблені на різні напрямки. Це в принципі нормально, у тому числі дозволяє ефективніше націлюватись на тих чи інших конкретних замовників. Аж до того, щоб для кожного окремого потенційного замовника можна готувати резюме та інші матеріали, адаптовані саме на цього замовника (тільки головне тут не заплутатися і вести облік яке саме резюме кому було надіслано або на якомусь сайті виставлено).

Але зазвичай одного резюме для одного фрілансера цілком достатньо якщо він шукає замовників даючи оголошення в широкомовного режимі типу «Ось я, фахівець який Вам потрібен, мені потрібна віддалена робота».
2. Портфоліо.

Віддалена робота фрілансера-одиночки по своїй суті не відрізняється від роботи IT компанії, особливо які орієнтуються на західного клієнта. Компаніям точно так же доводиться шукати замовників, доводити що вони здатні робити проекти, і готувати ті ж самі матеріали, тільки в більшому обсязі. Хоча в компаніях цим зазвичай займаються спеціальні маркетингові відділи, суті справи це не змінює.

Найбільш яскраво ця схожість видно в такій різновиди матеріалів як портфоліо. Що таке портфоліо? Це інформація тих проектів і розробок, які вже були виконані виконавцем. Це може бути докладний детальний опис зі скріншотами і посиланнями, або ж може бути дуже коротка високорівневих інформація про виконані проекти.

Як і у випадку з резюме, фрілансер може мати кілька наборів портфоліо, націлених на різні категорії потенційних замовників. Справа в тому, що величезна портфоліо в якому наприклад є 200 сайтів це звичайно непогано, але швидше за все замовник перегляне тільки перші три-чотири сайту, ну максимум ще пару вибірково. У цьому випадку набагато ефективніше звернути увагу замовника саме на ту тематику, яка його цікавить і яку він замовляє. Також завжди бажано виносити в початок списку свої найкращі роботи.

Хотілося б звернути увагу що часто трапляються замовники, які вимагають від віддалених розробників дотримання конфіденційності. У таких випадках було б неетично порушувати домовленості та публікувати інформацію про проекти цього замовника у своєму портфоліо. В крайньому випадку можна обмежитися високорівневих абстрактним описом проекту і використовуваних технологій, і навіть це бажано робити з відома даного замовника.

3. Посилання на роботи в інтернет.

Загалом, список посилань на роботи це також частина портфоліо. Але ж портфоліо не обов’язково може бути повним, так як часто не дуже ефективно його робити надмірно об’ємним. Ось у таких випадках саме окремий список посилань на роботи, представлений можливо з короткими коментарями, і покликаний показати замовнику повністю все різноманіття розробок даного виконавця і вразити масштабами.

До того ж замовнику простіше переглядати один лінійний список посилань з короткими примітками ніж багатосторінковий документ або сайт з описами проектів з портфоліо з спільному коментарями та скріншотами.
4. Сертифікати.

Для віддаленої роботи наявність або відсутність сертифікатів не є особливо значущим. Але коли перед замовником наприклад Java проекту є два ідентичних розробника, одна з яких має сертифікат від Sun, то, швидше за все вибір замовника буде саме в бік щасливого власника сертифіката.

Фахівцю має сенс поміщати в своє резюме інформацію про отримані їм сертифікати від відомих брендів (Microsoft, Sun, Oracle). Це однозначно додасть додатковий вагу в очах замовника.

Крім цього у фахівця можуть бути сертифікати, отримані в менш відомих сертифікаційних центрах, наприклад у brainbench.com або specialist.ru. Такі сертифікати також можна не ігнорувати і не соромитися про них згадувати. І хоча краще не гадити такими сертифікатами своє резюме, має сенс скласти окремий список сертифікатів подібно до списку посилань на свої роботи. Також крім представлених у цьому списку логотипів сертифікатів та отриманих оцінок, бажано посилатися на свій профайл на сайтах сертифікаційних центрів щоб замовник міг переконатися на власні очі що сертифікаційний іспит був успішно зданий.

Важливо пам’ятати, що хоч наявність сертифікатів і не є вирішальним фактором при виборі виконавця, для замовника це – додаткова інформація, яка характеризує виконавця з кращої сторони. У будь-якому разі наявність сертифікатів значно краще ніж їх відсутність.
5. Рекомендації та відгуки.

Замовник може бачити резюме, портфоліо і посилання, але де докази що це все не липа і що реально відноситься до даного конкретного виконавця?

Щоб розвіяти такі сумніви, має сенс зібрати від попередніх замовників і роботодавців список рекомендацій та відгуків. Цих рекомендацій та відгуків бажано зібрати якомога більше, і виділити з них самі позитивні.

Рекомендації та відгуки можуть бути письмові або гарно оформлені, можуть бути у вигляді коротких повідомлень на онлайнових біржах проектів поруч з складовими рейтинг виконавця оцінками, або ж можуть бути просто у вигляді номерів телефонів і різних контактів директорів або менеджерів компаній, з яких потенційні замовники можуть звернутися і поцікавитися про якість даного виконавця.

При цьому потрібно стежити щоб надання цієї інформації було доречно, наприклад не варто виставляти на загальний огляд номер телефону колишнього боса, навіть якщо з ним і збереглися відмінні відносини. Бажано це робити лише за згодою тих, хто давав рекомендації. Часто таку інформацію надають індивідуально тільки конкретному потенційному замовнику який цю інформацію запитує, і знову-таки за згодою дає рекомендації.

Як і у випадку з сертифікатами, наявність рекомендацій не є принципово важливим. Але якщо вони є то це додатковий плюс, і це можна сміливо виставляти на показ, знов-таки якщо доречно в тому чи іншому випадку.

До речі, деякі просять своїх замовників і роботодавців зробити їм письмові рекомендації з логотипом компанії, підписом боса і печаткою, а потім сканують і виставляють на своїх сайтах. Хто б що не говорив, але думку автора даної статті – це виглядає досить оригінально і ефектно. Принаймні це дає фрілансеру невеликий додатковий плюс у тому чи іншому тендері на отримання віддаленої роботи, не гірше чергового сданного сертифікату.
6. Приклади робіт.

Напевно, багато стикалися з ситуацією, коли замовник просить кандидатів на одержання проекту виконати невелике тестове завдання. Це зазвичай робиться не тільки для того, щоб побачити чи виконавець впорається із завданням, але що ще більш важливо – для того щоб подивитися на якість реалізації цього виконавця. І швидше за все роботу довірять тому, чий код буде технічно грамотним і добре документованим, або чий дизайн буде краще відповідати поставленої задачі.

Часто замість тестового завдання для програмістів замовники просять просто вислати їм зразки свого кращого коду в тій чи іншій їх цікавить технології. Або дизайнерів просять показати зроблені макети. Це істотно заощаджує час потенційних виконавців і збільшує їх кількість, адже далеко не кожен професіонал стане витрачати 4-5 годин свого робочого часу на виконання тестового завдання якщо воно не оплачується і якщо крім нього це тестове завдання робить два десятка інших не менш досвідчених професіоналів.

У будь-якому випадку бажано заздалегідь мати в запасі вже готові архіви з прикладами кращого коду або прикладами кращих дизайнерських робіт. У тому числі й тому, що якщо раптом наприклад на онлайнової біржі проектів з’явиться замовник і попросить такі приклади, то фрілансер, вже має заготовки, буде першим хто замовнику їх надішле. І його шанс отримати проект буде трохи вище ніж у інших, які будуть квапливий збирати по своїх засіках що у них є.

Але навіть якщо замовник і не просить від розробників приклади їхніх робіт, все одно їх наявність дає великий бонус розробнику і виділяє його над іншими. Наприклад замовник який шукає виконавця на програмний продукт і який розбирається в програмуванні обов’язково подивиться на код, оцінить використовувані паттерн і зверне увагу на ступінь документуванні.
7. Приклади документів.

У комплект матеріалів, які можуть характеризувати фрілансера з кращого боку в очах замовника, можуть бути включені приклади технічної документації, розроблені в рамках інших проектів. Це можуть бути приклади технічних завдань, керівництв користувача та інструкцій по встановленню проектів.

Ще, якщо це доречно, в комплект документів можуть бути включені приклади договорів і актів про виконані роботи. Звичайно, при цьому бажано змінити всі імена та контакти в цих документах на вигадані.
Висновок.

Зробимо висновок. Щоб підвищити свої шанси на отримання проекту на віддалену розробку, необхідно надати замовнику максимум інформації про себе. Щоб не бути для замовника невідомою темною конячкою, на яку ризиковано робити ставку. І інформаційні матеріали собі бажано мати вже підготовлені, що зберігаються компактно в одному архіві, щоб вислати замовнику наприклад протягом 10 секунд після його вимоги. Ефект не змусить себе чекати.

Необхідно пам’ятати, що зібраний пакет матеріалів повинен бути актуальним, його необхідно постійно оновлювати, доповнювати, видаляти мертві посилання, тобто підтримувати в актуальному стані.

Якщо фрілансер працює не один, то бажано мати набори як по кожному учаснику його команди, так і від імені команди в цілому. Це все в нагоді фрилансер не тільки зараз для отримання нових замовників на разові віддалені роботи, але й у майбутньому. Наприклад, якщо фрілансер вирішить розвивати свій бізнес, то цей пакет матеріалів стане важливим підмогою в роботі його майбутнього маркетингового відділу.

Новачки замовників не вибирають. Однак у житті будь-якого фрілансера настає момент, коли треба певним клієнтам говорити «Ні». І хоча важко відмовлятися від замовлень, але іноді – це єдиний вихід, щоб позбутися від проблем у майбутньому. Відразу скажу – стаття присвячена досвідченим фрілансерам, які сформувалися як професіонали і мають можливість вибирати, з ким працювати.

1. Клієнт не знає, що йому потрібно

Не витрачайте Ваш час на освіту клієнта. Якщо він вирішив звернутися до Вас, не спромігся хоча б приблизно розібратися в темі розмови, не варто займатися безкоштовним лікнеп. Небажання клієнта розбиратися в предметі розмови означає лише одне – замовник несерйозно ставиться до роботи з Вами. І той же сайт йому потрібен винятково для галочки, а не для підвищення продажів. І в цьому випадку продати гарне рішення клієнтові не вдасться. Бюджет збентежив. А погане продавати собі дорожче (втрачаємо репутацію).

Цю помилку я робив кілька разів. В останній раз, коли я прийшов до клієнта – а він не зміг пояснити мені простих речей (аж до того, чим займається його фірма), я просто відмовився від роботи з ним. Як правило, така співпраця обертається марною тратою сил і нервів з обох сторін і ніякими фінансовими результатами (добре, якщо не збитками).

2. Клієнт пропонує бюджет нижче плінтуса

Існує думка, що клієнта можна розкрутити на будь-яку суму, якщо пояснити йому всі переваги Вашої пропозиції. І людина, що розраховують витратити 15 тисяч, з легкістю віддасть 30 чи 45 тисяч. Казки. Як показує практика, у клієнта при зверненні до фрілансера вже сидить у голові певна сума, в яку він оцінює роботу. Наприклад, написати рекламний текст коштує 100 рублів і ніяк не більше. І не треба дурити клієнта, що бажає придбати «оку», пропонувати «Тойоту». Не купить, навіть якщо пояснити всі переваги імпортного автомобіля в порівнянні з вітчизняною машиною.

Саме тому багато солідні фрілансери відразу говорять про ціни, щоб не витрачати свій час на порожні переговори з клієнтами, не готовими платити адекватні гроші за хорошу роботу.

3. Не хоче платити передоплату

Попадаються замовники, яким будь-якого портфоліо мало. А якщо ви мені погано зробите? Ось спочатку дайте результат – потім гроші. Практика показує: так працюють тільки «кидали», розраховують отримати професійну роботу за безкоштовно. Просто не звертайте увагу на клієнтів, що відмовляються платити передоплату (хоча б 30%, але краще працювати на 50% передоплати).

4. Не розмовляють

Готовий платити, але не готовий обговорювати деталі технічного завдання, надавати інформацію про компанію, про власний продукт. Загалом, з розряду «угадайте, що я хочу». Якщо розгадка кросвордів не є Вашим улюбленим захопленням, вибирайте інших замовників. Інакше будете все багаторазово переробляти, намагаючись втілити невідомі Вам бажання клієнта.

5. Самодур

Клієнти, придираются до кожного слова, чіпляється до дрібниць, що бажають досягти абсолютного ідеалу. Да не сваріть мене колеги, але ідеального у світі нічого немає. І в роботі професіонала хтось знайде вади (скільки людей – стільки й думок), а самодур – тим більше. Є клієнти, які переконані: треба примусити людину працювати. І навіть якщо Ви надасте якісну роботу, Вас все одно будуть змушувати її переробляти просто тому, що замовник буде вважати: Ви ще не відпрацювали свій гонорар у повній мірі.

Список можна продовжувати, але основні типи, сподіваюся, описав. Будьте пильні! І вибирайте хороших замовників, пропонуючи їм якісну роботу за адекватні гроші.

Серед численних плюсів фріланс є один невеликий, на перший погляд, мінус. Як проходить робочий день фрілансера? «Вільний художник» прокидається, сідає за комп’ютер, в кращому випадку поснідати та умившісь, і сидить за роботою до тих пір, поки сили залишаються тільки на те, щоб перелізти зі стільця на ліжко. Всі доводи домочадців і друзів про небезпеку настільки малорухливі способу життя і викликаних ним професійних захворювань розбиваються про стандартну фразу «Немає часу». Між тим, ваші близькі мають рацію, стверджуючи, що сидячий спосіб життя може повністю зруйнувати здоров’я.
Професійні захворювання фрілансерів

Гіподинамія, або недолік руху, «подарує» строкатий «букет» найрізноманітніших професійних захворювань.

По-перше, малорухливий спосіб життя викликає неполадки в серцево-судинної системи. З-за відсутності фізичного навантаження тонус серця знижується, і навіть при невеликій навантаженні починається задишка. Крім того, коли людина сидить за комп’ютером, кров в ногах застаюется, в результаті чого виникають варикоз і тромбофлебіти – захворювання, ускладнення яких смертельно небезпечні. Положення тіла потрібно обов’язково змінювати кожну годину!

Інша серйозна проблема сидячого способу життя – професійні хвороби хребта: сколіози (викривлення), остеохондрози і так далі. Навіть якщо Ви придбали спеціальний ергономічний стілець і правильно відрегулювали його по висоті, враховуйте, що навантаження на хребет у сидячим положенні на 40% більше, ніж в положенні стоячи.

Сидячий спосіб життя призводить до атрофії м’язів та розвитку ожиріння. Крім усього іншого, знижується імунітет і загальний тонус організму. «Як варену», «як вичавлений лимон» – говорять про себе деякі фрілансер. Малорухливий спосіб життя обов’язково потрібно компенсувати фізичними навантаженнями, виконуючи як мінімум зарядку вранці, і як максимум – відвідуючи тренажерний зал чи фітнес-клуб. Навіть легкі пробіжки по ранкам навколо будинку здатні компенсувати проблеми сидячого способу життя.
Як уникнути професійних хвороб?

Багатьох хвороб можна уникнути, якщо займатися профілактикою. Мова не йде про професійний спорт, який забирає багато часу. Є чудова альтернатива – фітнес, або, інакше кажучи, фізкультура. Найпростіші вправи, які елементарно виконувати самостійно, дозволять попередити самі серйозні захворювання. Ходьба, біг трусцой або аеробіка приведуть в тонус серцево-судинну систему. Гімнастика (нахили, повороти, розтягнення) допоможе розім’яти хребет і запобігти розвитку остеохондрозу. В цілому фізичне навантаження додасть бадьорості, сил та енергії для нових трудових подвигів.

Однак не перестаралися: для здоров’я цілком достатньо коротких (20-30 хвилин) тренувань 3 рази на тиждень. Ось приклад нескладного комплексу вправ, виконання яких займе у Вас не більше 30 хвилин. Перед початком занять не забудьте злегка розім’ятися.

* Біг трусцой на місці.
* Нахили в сторони стоячи. Руки ковзають по тулуба і ніг.
* Нахил вперед стоячи. По можливості торкнутися підлоги пальцями.
* Повороти тулуба назад, не відриваючи ступней від підлоги.
* Підтягування зігнуті в колінах ноги до живота (стоячи).
* Згинання тулуба, лежачи животом на стільчику.
* Присідання та віджимання.

Профілактика професійних захворювань у фітнес-клубі

Якщо площа квартири не дозволяє вам тренуватися в дома, можна записатися на заняття у фітнес-центр або тренажерний зал. Сьогодні фітнес-клуб можна знайти чи не в кожному дворі, тому витрачати багато часу на дорогу не доведеться. Фітнес-клуб гарний ще й тим, що тут є тренер, з яким можна проконсультуватися щодо обсягу фізичних навантажень і оптимального комплексу вправ, щоб уникнути професійних хвороб. Крім того, у багатьох фітнес-центрах Вам можуть зробити масаж, який теж дуже корисний. Масаж покращує кровообіг, підвищує тонус м’язів, а також заспокоює нервову систему. Після масажу і невеликої розминки працюється легко і приємно!

Добре тим, хто вже досить давно працює на ринку і має постійних перевірених замовників. У цьому випадку ризик обману зводиться до мінімуму. Однак таких фрілансерів дуже і дуже небагато. Більшості ж постійно доводиться мати справу з новими роботодавцями, що нагадує гру в російську рулетку. Сьогодні в Інтернеті можна знайти багато порад про те, як себе захистити. Наприклад, перейти на повністю офіційні відносини з укладанням договорів, підписанням актів про виконані роботи і т.д. Однак такий варіант не влаштовує не тільки багатьох замовників, але й самих фрілансерів (все-таки далеко не всі з них сплачують податки).  Адже найчастіше фрілансер перебуває від замовника за тисячі кілометрів. І він навряд чи поїде судитися з ним з-за 10 чи навіть 20 тисяч рублів.

Хтось пропонує фрілансеру завжди просити передоплату. Однак цей варіант підходить тільки людям, які вже заробили собі популярність і репутацію (тобто знову ж таки дуже і дуже небагатьом). Всі інші з таким підходом просто-напросто не знайдуть жодного замовника (навряд чи хтось погодитися давати ще гроші незнайомій людині). От і доводиться фрілансеру ризикувати: спочатку робити роботу, а потім чекати і думати, оплатять її чи ні. Що ж робити? Взагалі, стовідсотковою захисту від шахрайства з боку замовників немає. Навіть офісні працівники можуть виявитися обдуреними. Тим не менш, фрілансери можуть зменшити свій ризик за допомогою «технічних» методів.

Я займаюся фріланс ось вже майже 10 років: пишу статті, тексти для сайтів, прес-релізи, довідкові системи і т.д. За цей час мені доводилося стикатися з різними замовниками, а тому я можу поділитися з початківцями фахівцями своїм досвідом з «технічного» захисту від нечесних роботодавців. Взагалі, принцип самооборони досить простий. Потрібно відправляти замовникам роботи в такому вигляді, щоб вони могли пересвідчитися в їх виконанні, але не змогли скористатися ними в повній мірі. Так, наприклад, для текстів оптимальним варіантом є формат PDF.

Документ PDF можна відкрити та переглянути на будь-якому комп’ютері, що працює під управлінням будь-якої операційної системи. Причому для цього використовується абсолютно безкоштовне програмне забезпечення. Таким чином, у замовників з переглядом документів PDF ніяких проблем не буде. Використовувати ж такий документ на практиці неможливо. Його не відправили до редакції журналу, не розмістити на сайті замість веб-сторінок. Правда, в сучасних редакторах PDF (наприклад, в тому ж Adobe Acrobat) є функція виділення та копіювання тексту документа. Тому необхідно створювати файли без текстового шару (їх ще називають Image Only). У цьому випадку отримати текст з нього за допомогою стандартних засобів не вийде.

Втім, справедливості заради варто відзначити, що один варіант отримати текст у замовника все-таки є. Мова йде про можливості розпізнати його за допомогою програм типу ABBYY Finereader. Однак, по-перше, далеко не всі роботодавці знають про це. А по-друге, серйозні люди навряд чи будуть возитися з розпізнаванням і ручним виправленням тексту, їм простіше заплатити обумовлену суму і не забивати собі голову всілякою дурницею.

Таким чином, порядок роботи фрілансера виглядає наступним чином. Спочатку виконавець вирішує всі деталі з замовником і виконує свою роботу. Після цього він конвертує створений документ у формат PDF без текстового шару і відправляє його роботодавцю. Далі йде звичайна «налагодження» (висловлюються і виправляються можливі зауваження). Після прийняття «документа замовник оплачує виконавцю роботу. Потім фрілансер висилає вихідний варіант тексту в зручному для роботодавця форматі. Відзначимо, що при такій схемі роботи замовник теж нічим не ризикує. Текст, написаний спеціально для нього, практично нереально «прилаштувати» в інше місце. А тому фрілансеру просто немає сенсу обманювати і не висилати вихідний текст після отримання оплати.

Природно, описана схема роботи не гарантує повний захист фрілансера і замовника від обману. Тим не менш, вона дозволяє мінімізувати цей ризик. До речі, ця схема може використовуватися не тільки авторами різних текстів. Вона підходить і для захисту інших фрілансеіов-фахівців. Так, наприклад, моя дружина дизайнер. І вона теж використовує цю схему: перед відправленням виконаних робіт замовнику конвертує їх з AutoCAD’а у звичайний графічний файл.

Ця стаття присвячена незвичній професії – копірайтера. Але не того, хто пише рекламні слогани і тексти, а веб-копірайтера. Суть його професії – готувати тексти для сайтів. Причому не тільки грамотні з точки зору орфографії та пунктуації, яскраві й запам’ятовуючі – з точки зору опису товарів, але й оптимізовані під запити пошукових систем.

Справа в тому, що текст є один з ключових факторів, по яких пошукові машини видають свої результати. Враховується безліч факторів: наявність певних слів у тексті, їх щільність і розташування щодо один одного, сусідство з іншими ключовими фразами і т.п. У цьому й полягає робота веб-копірайтера.

Складно? Дуже! Але ця гра варта свічок. За роботу копірайтера платять від 5-7 до 20-25 доларів за 1800 знаків. Щоправда, 25 доларів – це в ідеалі, середня з / пл коливається в районі 10-12 у.о. за 1800 знаків у хороших фахівців. Причому замовлення можна через Інтернет, а отримувати оплату за допомогою безлічі систем, той же Webmoney.

Як почати заробляти на цьому? Перше – освоїти ази оптимізації тексту. Зробити це можна на спеціалізованому форумі оптимізаторів Seochase.com, а також на сайті одного з веб-копірайтерів Mastertext.spb.ru в розділах «статті» і «AD_BLOG».

Друга сходинка на шляху до вершини – створити власний сайт з описом своїх послуг і розкрутити його. Без сайту в професії буде складно. Як продемонструвати замовникам свою компетентність? Тільки сайтом і розміщеними на ньому текстами-прикладами. Подивитися цікавий сайт можна по тій же адресі Mastertext.spb.ru. Причому доведеться купувати платний хостинг і бажано домен в зоні. Ru. Так ваш проект буде виглядати солідніше для замовників.

Третя сходинка – пошук замовлень. В перший час, поки вас мало хто знає, доведеться важко. Але це в якийсь час. Шукати замовлення можна на тому ж форумі оптимізаторів Seochase.com, на сайті Free-lance.ru, а також на сайтах вакансій, біржах віддаленої роботи та популярних форумах оптимізаторів.

Кодекс фрілансера – це документ, який повинен відображати погляди фрілансера на свою роботу, кар’єру і відносини з замовниками. Ідея написати кодекс належить фрілансеру Rocketware, реалізація (текст) – фрілансера Sersh, автора і засновника порталу Kadrof.ru.

Текст кодексу фрілансера:
Ми беремося за роботу тільки у випадку, якщо можемо виконати завдання в повному обсязі і з необхідним рівнем якості.

Коментар: якщо ви візьмете за роботу, з якої не впораєтеся, то це вдарить по Вашій репутації, а крім того – Ви втратите клієнта. Під фриланс вкрай важливо реально оцінювати свої сили і завжди виконувати взяті зобов’язання. Репутація фрилансера – це головна цінність, яка у Вас є!

Ми реально оцінюємо свої сили і вартість послуг. Ми не працюємо безкоштовно.

Перед початком роботи ми переконуємося, що правильно зрозуміли всі вимоги та побажання замовника.

Коментар: практика показує, що більшість непорозумінь в процесі роботи виникає з причини помилок на етапі планування та складання Технічного завдання. Далеко не всі замовники можуть чітко сформулювати, що їм потрібно зробити, але практично всі клієнти в разі проблем будуть звинувачувати в помилках фрілансера. Тому до початку роботи необхідно переконатися, що Ви і клієнт розумієте один одного. А якщо замовник не може чітко сформулювати завдання і Ви не можете допомогти йому це зробити – краще відмовитися від проекту, ніж потім розбиратися з клієнтом або працювати безкоштовно.

Ми беремося за роботу, коли нас повністю влаштовує оплата. Ми не просимо «додати» або «зменшити» у процесі виконання завдання.

Коментар: клієнт платить за результат, а не витрачений фрілансером час на виконання завдання. Тому якщо Ви обіцяли виконати роботу за певну суму, то й повинні її зробити за ці гроші. Просити додати – практично завжди означає втратити клієнта, а то й зашкодити репутації. З іншого боку, не можна йти на ланюгу замовника, який хоче знизити оплату в процесі виконання проекту, якщо на те немає адекватних причин.

Ми виконуємо свої зобов’язання точно в строк і очікуємо того ж від замовника.

Ми не робимо помилок. Якщо ми помиляємося, то ліквідуємо недоліки якомога швидше і за власний рахунок.

Коментар: фрілансер повинен бути професіоналом, тому що в битві за клієнта Вам доведеться конкурувати з багатьма компаніями та іншими фрілансерами. Важливо, щоб клієнт був задоволений роботою з Вами і звертався знову і знову. Помилятися не можна, тому що будь-які проблеми в роботі викликають невдоволення замовників. Якщо виникла помилка – усувати її необхідно швидко і без суперечок з клієнтом.

Ми не беремо участь в тендерах «і» конкурсах «. Але ми завжди готові надати замовнику портфоліо для того, щоб роботодавець міг оцінити рівень кожного з нас і вибрати кращого виконавця.

Коментар: більшість тендерів і конкурсів проводяться з метою отримати роботу безкоштовно. Тому професійні фрілансери завжди беруть передоплату, укладають договір і відмовляються від участі в конкурсах. Вибрати хорошого виконавця можна цілком по портфоліо, і більшість клієнтів так роблять.

Ми робимо тестове завдання, якщо завдання одне для всіх і перебуває у відкритому доступі.

Коментар: тестове завдання – ще один улюблений спосіб клієнтів отримати роботу безкоштовно. Наприклад, різним фрілансерам можуть відправити різні тестові завдання, з яких потім збирається готова робота. З іншого боку, багато сумлінні компанії використовують тестові завдання для відбору гідних працівників. Але вони викладають тест в Інтернеті, щоб усі бачили – тестове завдання для всіх однакова.

Ми любимо свою роботу та справу, якою займаємося.

Коментар: робота фрілансера – нелегкий труд. Успішними стають ті, хто люблять свою справу і виконують проекти з ентузіазмом. Коли людині подобається його робота, він працює багато і прагне рости професійно, а значить зможе пер

емогти в умовах високої конкуренції на ринку.

Обдурити фрілансера легко. І технічно, і психологічно. Замовник і фрілансер не бачать один одного, спілкуються виключно по електронній пошті або ICQ. Легко зникнути може як перший, так і другий (наприклад, з передоплатою). І такі випадки – не рідкість. Тому будь-яке співробітництво починається з невеликого, але недовіри один до одного. Необхідно перевірити серйозність намірів кожної сторони, і тільки після цього почати щільно співпрацювати.

Схем перевірки існує безліч, але найбільш дієва – виконання тестового завдання за плату. Зверніть, будь ласка, увагу – за плату. Це означає, що фрілансер виконує невелику роботу. Замовник з нею знайомиться, і якщо вона його влаштовує – оплачує. Як це виглядає на практиці?

Для журналістів, перекладачів, копірайтерів: наприклад, необхідно написати 20 текстів для сайту. Ви пишете один невеликий текст (бажано не на головну сторінку і не в основний розділ), відправляєте замовнику і чекаєте грошей. Якщо стаття подобається замовнику, він її оплачує, ви продовжуєте співпрацю. Якщо стаття замовнику не подобається, її можна або переробити, або … замовлення не ваше, що поробиш. Є ризик, що замовник пролунає тестові завдання 20 фрілансерам і отримує унікальний контент, не заплативши ні копійки. Але й тут фрілансери знайшли вихід. Замовнику можна відправити не весь текст, а тільки його частину. Досить велику, щоб можна було оцінити роботу в цілому і досить маленьку, щоб текст неможливо було використовувати. На мій погляд, оптимальний розмір такого шматка – 1000-1500 знаків. Якщо замовнику подобається шматок, він оплачує весь текст, і ви відправляєте повний матеріал. Виконання тестового завдання не повинно віднімати у вас багато часу – годину-півтора максимум. Інакше весь робочий день можна витратити на тести.

Для програмістов: аналогічно, тільки замість тексту виступає програмний код або невеликі програми, скрипти, функції, які може оцінити замовник. Правда, відправити частину коду, щоб його оцінили і оплатили всю програму, навряд чи вийде, а ось надати приклади написаних скриптів – це можна.

Для дизайнерів спосіб підходить ідеально. В якості тестової роботи за плату можна зробити невелику іконку або надати частину макета дизайну. Весь дизайн відправляти не варто навіть в поганій якості – раптом, замовник теж володіє дизайнерськими програмами і просто «візьме» вашу ідею?

Що робити, якщо замовник не хоче оплачувати тестове завдання? Аргументів з його сторони може бути безліч: «я вибираю з десяти (сотні) фрілансерів і не можу кожному оплачувати і т.д.» Тоді, будь ласка, вибирайте, але виходячи з портфоліо фрілансерів, а не тестових завдань. Або опублікуйте тестове завдання на популярному форумі (www.freelance.ru, www.kadrof.ru), щоб його всі бачили. Публікація тестового завдання на форумі страхує від випадку, коли замовник роздає кожному по невеликому тестового завдання і в підсумку отримує всю роботу безкоштовно. Так, наприклад, можуть вступити з перекладачами. Роздати по 2-3 тисячі знаків кожному і отримати переказ всього тексту безкоштовно.

За роки роботи фрілансера винайшли безліч інших спосіб «страховки від кидків». Розглянемо їх коротко:

Передоплата

Гроші – вперед. Від 30 до 50% вартості замовлення. Решту – після здачі проекту. Але не кожен замовник піде на такий ризик. Віддати невідомому фрілансеру, та ще по інтернету, тисячу або кілька тисяч рублів? Та ви що? Ні, на такі умови ми не підемо. А раптом фрілансер кине? Передоплату візьме, а роботу не зробить? І такі випадки не рідкість. Тому передоплата сьогодні не в пошані. Але іноді використовується, якщо замовник і фрілансер працюють не перший місяць або рік і тому довіряють один одному.

Оплата частинами

Модифікація передоплати. Виконання роботи ділиться на кілька етапів. Після виконання кожного виробника оплата. Написав 5 текстів? Отримай гроші. Ще 5 текстів? Знову до каси. Дуже зручно. І головне – дозволяє без страху братися за великі проекти (зробити портал, наприклад). Перед початком роботи краще відразу визначити етапи та розмір оплати після виконання кожної частини.

Надання демо-версії

Надання замовнику результату роботи, який неможливо використовувати. Наприклад, макет друкованої реклами в мінімальному дозвлі або демо-версію програми. З одного боку, замовник бачить: робота виконана. З іншого, не може нею скористатися, поки не оплатить. Але що заважає тому ж замовнику, наприклад, запозичити вашу ідею без оплати? Це мінус.

Оплата через посередника

У схемі використовують третю особу, якій довіряють і замовник, і фрілансер. Замовник передає гроші посереднику, піяля чого фрілансер робить роботу і відправляє її замовнику. Після прийому роботи посередник виплачує фрілансеру гроші. Складна схема, але в інтернеті досить популярна. В якості посередника можуть виступити або загальні знайомі, або біржі праці (у них такий сервіс називається «угода без ризику»), або сторонні фірми.

Блогун (www.blogun.ru) – перша в Рунеті система заробітку для блогерів. Її суть проста – звести в одному місці власників блогів і людей, які бажають за гроші розміщувати в блогах посилання на свої проекти або рекламу. Після реєстрації на сайті і додавання блогу в систему, ви отримуєте доступ до заявкам рекламодавців, можете пропонувати свої блоги для публікації реклами і якщо рекламодавець вибере ваш блог – виконати завдання і отримати гроші. Докладніше – в статті нижче.

А тепер стаття від Івана Сичова

Після реєстрації на Блогуні користувачеві пропонується розмістити спеціальний лічильник відвідувань на головній сторінці вашого блогу. Протягом доби дані з невидимого лічильника перевіряються модераторами Блогуна, і виноситься рішення – чи заносити  новий блог в базу даних.

Складно сказати, скільки можна заробити на блозі в місяць. Все залежить і від рекламодавців, і від спрямованості блогу, і від поваги блогера до своїх читачів. Краще говорити про вартість замовлень: при знаходженні блогу в рейтингу Яндекса на рядку між 5000 і 6000 позиціями можна отримувати по $ 1-3 за рекламний пост в кращому випадку. На позиції 4000-5000 вартість збільшується до 5-7 американських рублів, 3000-4000 – до 25 доларів. Чим вище позиція – тим більш істотно збільшується вартість платного постінга.

Максимальна вартість замовлення, побачене мною на Блогуні, становить $ 500. Але для одержання цієї суми популярність блогу повинна бути дуже високою. Замовлень по двадцять центів в списку пропозицій – повно.

Не варто гнатися за кількістю замовлень. Люди просто почнуть «кидати» вас (перестануть відвідувати ваш блог і виключать його зі списку друзів – прим. Sersh). Кращий варіант – цілеспрямовано підняти свій блог хоча б у першу тисячу в рейтингу блогів Яндекса. Таким чином, можна буде отримувати замовлення на порядок дорожче. Підняти блог в рейтингу зовсім не складно: якщо блог розташований в якому-небудь сервісі, типу Живого Журналу, потрібно збільшувати кількість користувачів, які занесли вас в список друзів. У будь-якому випадку – добре, коли у вас багато RSS-передплатників. До того ж до цього треба збільшувати кількість згадувань про вас в блогосфері: більше посилань – вище позиція.

Саме головне – ретельно відбирати заявки рекламодавців. Варто замислитися про тематику свого блогу – рецепт приготування лазаньї в блог, присвячений автокредитуванню, постити не можна. . А реклама Інтернет-магазину побутової техніки в блозі «жіночої» спрямованості буде цілком доречна. З одного боку, виграють блоги без певної тематики – «Все про все». Але з іншого боку, рекламодавець може звернутися безпосередньо до власника будь-якого тематичного блогу – тоді вже вартість платного постінга збільшується: можна отримати в середньому від 50 до 200 доларів.

Також варто задуматися про те, чи потрібен вам заробіток на блозі, за допомогою якого ви вже кілька років спілкуєтеся зі своїми друзями? Можливо, рішенням стане створення віртуала. Не лінуйтеся і витратьте час на підняття нового облікового запису в рейтингу.

Дауншіфтінг – це відмова від кар’єри, високої посади і доходів під соусом «відмови від чужих цілей, нав’язаних суспільством» і «досягнення гармонії в житті і щастя». Дауншіфтінг проповідує життя заради себе або сім’ї, але виходить – егоїзм або самообман. Чому?

Життя заради себе – це егоїзм в чистому вигляді, але егоїсти не бувають щасливими. В одному дослідженні психологів я прочитав, що людина може бути щасливою тільки у випадку, коли робить щасливими інших. Якщо у Вас є мільйони, дорогий автомобіль і предмети розкоші, але немає друзів і немає з ким поділитися радощами або переживаннями – життя перетворюється на повне пекло.

Життя заради родини передбачає забезпечення цієї самої родини. В даному випадку дауншіфтінг або дауншіфт, що закликає відмовитися від високих доходів – це самообман. Через те, що тато чи мама сидить вдома, нічого не робить або гірше того – їде в село, вириваючи дітей з звичної їм міського середовища, хорошої школи або вузу – і не приносить в сім’ю гроші під приводом того, що «заробіток грошей – це нав’язані суспільством мета »- це не даунфіштінг, це злочин.

Прагнення зробити кар’єру, стати успішним і фінансово незалежним – це природні потреби людини. Згадайте Маслоу, який ввів ієрархію потреб – внизу фізіологічні, потім потреба в безпеці, визнанні, самореалізація. І найголовніше – не задовольнивши потреби нижнього рівня, людина не може задовольнити потреби верхнього. Тобто милуватися картиною Рембрандта з порожнім шлунком не вийде. А ось розмірковувати про «світ і буття» в красивому заміському будинку – цілком реально і нормально.

Хто ж стає дауншіфтером? Швидше за все, це люди, що випробовують тимчасові психологічні труднощі, що втратили сенс життя, що перебувають під сильним стресом на роботі, гнітом проблем і тому уразливі для різного роду ідей і способів «вирішити проблему одним махом». Вони хапаються за дауншіфтінг, вважаючи це рішенням своїх труднощів, або просто називають себе дауншіфтерами, слідуючи моді. Дійсно багатих і успішних людей, що стали дауншіфтерами, я не зустрічав.

Дауншіфтінг, закликаючи відмовитися від «нав’язаних суспільством цілей», сам нав’язує свої мети, причому не самі вигідні для його послідовників. Шлях відмови і обмежень – це не найкращий шлях, про що я докладно писав у статті «10 причин не стати трудоголіком». Якщо Ви відчуваєте стрес на роботі або втрачається сенс цієї самої роботи, не поспішайте все ламати й кардинально змінювати життя – зупиніться і подумайте, що дасть Вам дауншіфтінг та відмова від звичного рівня життя? Можливо, варто змінити місце роботи або спробувати фріланс. Можливо, це всього лише тимчасові труднощі, і вже завтра ви прокинетеся у відмінному настрої і будете раді, що не кинули роботу ради примарного

«щасливого життя без грошей».

Перехід до фріланс я б порівняв із затяжним стрибком з великої висоти. При цьому ви перший раз стрибати і маєте парашут за спиною, але не маєте поняття – розкриється він чи ні.

І ось ви значить летите  над землею, смикає за кільце і нічого не відбувається. Парашут не відкривається. У підсумку ви або розбивається, або вам хтось допомагає вилізти з цієї передрягі (ви ж не самі пригали, правда?).

Теж саме стосовно до фріланс. Якщо ви миттєво вирішили, що будете займатися фріланс – йдете з постійної роботи – не маєте запасу грошей і взагалі покладаєтесь на авось – «ось сусід на фрілансі заробляє, чим я гріше?» – То ви і як той парашутист – або розіб’ється про фріланс , або потрапите в складну ситуацію, і дай бог, щоб вам хтось допоміг врятуватися з неї.

Саме тому перш ніж стрибати з парашутом переходити під фріланс – потрібно грунтовно підготуватися, прослухати інструктаж від інструктора, який розповідає, що треба робити і як, щоб залишитися живим.

Уявімо на мить, що сьогодні в ролі інструктора з інструктажів выступлю я. Готові? Тоді поїхали.

Весь шлях оптимального переходу на повний фріланс складається з трьох кроків (буду порівнювати з побудовою будинку):

Закладемо фундамент. Спочатку ви працюєте у вільний час, намагаєтеся поєднувати з роботою (навчанням – у кого що). Практикуєте в пошуку замовлень і спілкуванні з замовниками. Фундамент відносно фріланс – це розуміння як все відбувається – розрахунки, робота з клієнтом і т.д. На цьому етапі ви вже повинні вміти і отримувати хоча б 1-2 замовлення на тиждень.

Побудуємо будинок. На цьому етапі, за умови, що перший пункт пройшов гладко, ви повинні змінити роботу і знайти таку, яка б займала не більше половини вашого дня. Інший час витрачаєте на фріланс. До закінчення цього етапу – у вас має бути стільки замовлень, що ваших півдня на них вже не вистачає, а замовлень більше раза в 2-3.

Переселяється в побудований будинок. Будинок доробити – дах є, фундамент вже давно лежить, всередині відмінна обробка. Замовлень море, ви вже можете вибирати те, що вам цікаво і що ні. При цьому це ніяк не позначається на рівні вашого заробітку в негативну сторону. Можна повністю переходить під фріланс.
Ось така ось проста інструкція, здавалося б. Вона насправді проста – у ній немає нічого складного.

Я б радив дотримуватися її, якщо хочете найближчим часом перейти на повний фріланс. В ній закладено все, що я знаю про те, як перейти у фріланс «малою кров’ю».

Станіслав Малкін, веб-розробник